-Український учений розгадав загадку старості і смерті! Добре бути губкою


Український учений розгадав загадку старості і смерті! Добре бути губкою

В останньому номері "Журналу загальної біології" опублікована стаття українського вченого Олексія Бойко, у якій він висуває свою гіпотезу, чому ссавці, у тому числі і людин, не можуть жити вічно. З раннього дитинства в нашому мозку перестають з'являтися нові нервові клітки. Саме це, на думку Бойко, запускає програму старіння організму і його неминучої смерті, пише щотижневик "Нове російське слово" (Европа-снг).

Добре бути губкою

Чому ми старіємо і вмираємо? Це питання не таке вже і наївне. Ось вже сто з зайвим років біологи не можуть до кінця зрозуміти, чи є смерть неминучим явищем, а якщо є, то що саме відправляє нас на той світ.

У природі є істоти, яких у тій чи іншій степені можна вважати безсмертними. У бактерій поняття старіння практично не існує. І сто, і двісті років може жити молюск жемчужниця, причому чим довше він живе, тим активніше розмножується. І умирає він лише через те, що увесь час росте: стулки раковини стають важкими, і він вже не в силах їх відкривати.

Ще довше можуть прожити губки. Саме цій тварині належить рекорд в царстві тварин. Найстаршим з живих організмів на нашій планеті є гігантська антарктична морська губка виду Scolymastra joubini, вік якої, за різними оцінками, складає від 15 до 23 тисяч років. Вона була виявлена на морському дні в узбережжя Антарктиди близько 20 років тому американським дослідником Полем Дейтоном (Paul Dayton). Ця досить проста істота сидить прикріпившись до дна, а клітини його постійно обновляються, і фактично вона залишається завжди молодою. Загинути губка може тільки від зовнішніх причин.

Загалом, безсмертя - штука не така вжу й казкова. "Я розглядаю смерть не як первинну необхідність, а як щось придбане вдруге в процесі адаптації. Я думаю, що життя має фіксовану тривалість не тому, що по природі своїй не може бути необмеженим, а тому, що необмежене існування індивідуумів було би розкішшю без якої-небудь вигоди, що виникає з нього,", - ці трохи цинічні слова знаменитий біолог Август Вейсман промовив у 1881 році.

У живому світі мало кому вдається вмерти саме від старості. Одного загриз хижак, іншому не вистачило корму, третього звалила яка-небудь інфекція. Та й серед людей вичерпати до кінця свій ресурс - недозволенна розкіш. Інфаркти, пухлини і нещасливі випадки (не говорячи вже про війни) відправляють нас у могилу куди раніш, ніж це закладено природою.

Тому до кінця зрозуміти механізми природного старіння і смерті не так вже й просто. Є гіпотеза, що загибель організму взагалі не є чимось визначеним. Просто накопичуються "поломки" і "збої" у живій системі.

Прихильники іншого підходу запевняють, що самогубство закладене в самому організмі. І знов-таки існує безліч версій теорій програмувальної смерті. Одні зтверджують, що наше старіння викликане тим, що клітини не можуть обновлятися нескінченно. У них є свого роду лічильник, що визначає кількість розподілів.

Інші зв'язують старіння і смерть з роботою визначеного гена. Треті - із впливом вільних радикалів... Загалом, теорій і гіпотез безліч. І періодично з'являються все нові і нові.

Одну з них запропонував недавно співробітник Національного аграрного університету України Олексій Бойко. Як відомо, усе нове - це добре забуте старе. Фактично гіпотеза старіння Бойко - це не що інше, як елеваційна теорія старіння нашого співвітчизника Володимира Дільмана, хоча і з досить великою "натяжкою".


2007-08-06 09:39:43


Новости в сети.





Обзор сети
.




Рекомендуем
.

Наука и технологии

NASA: На Землю падає шеститонний супутник

Американське космічне агентство NASA застерігає, що шеститонний супутник стрімко наближається до Землі і може зіткнутися з планетою протягом тижня, повідомляє Бі-бі-сі.

Энергия ветра

Доля возобновляемых источников энергии в Украине и Беларуси пока очень мала. Оценки экспертов, это три и семь процентов соответственно. Движущей силой развития выступают иностранные инвесторы и прежде всего - немцы.

Іран обганяє всі країни по зростанню науки

Обсяг наукових робіт в Ірані зростає в 11 разів швидше, ніж у середньому в світі, і стрімкіше, ніж де б то не було, пише New Scientist, посилаючись на дані дослідження.

Иногда ищут и такое


.